Моделювання потоків даних   В основі цієї методології лежить побудова моделі аналізованої ІС - проектованої або реально існуючої. Відповідно до методології модель системи визначається як ієрархія діаграм потоків даних (ДПД або DFD), що описують асинхронний процес перетворення інформації від її введення у систему до видачі користувачу. Діаграми верхніх рівнів ієрархії (контекстні діаграми) визначають основні процеси або підсистеми ІС із зовнішніми входами і виходами. Вони деталізуються за допомогою діаграм нижнього рівня. Така декомпозиція продовжується, створюючи багаторівневу ієрархію діаграм, доти, поки не буде досягнутий такий рівень декомпозиції, на якому процеси стають елементарними і деталізувати їх далі неможливо. Джерела інформації (зовнішні сутності) породжують інформаційні потоки (потоки даних), що переносять інформацію до підсистем або процесів. Ті у свою чергу перетворюють інформацію і породжують нові потоки, які переносять інформацію до інших процесів або підсистем, нагромаджувачів даних або зовнішніх сутностей - споживачам інформації. Таким чином, основними компонентами діаграм потоків даних є: зовнішні сутності; системи/підсистеми; процеси; нагромаджувачі даних; потоки даних.
Рис. 1 Приклад ДПД 1. Зовнішні сутності Зовнішня сутність є матеріальним предметом або фізичною особою, яка виступає джерелом або приймачем інформації, наприклад, замовники, персонал, постачальники, клієнти, склад тощо. Визначення деякого об'єкту або системи як зовнішня сутність вказує на те, що вона знаходиться за межами аналізованої ІС. У процесі аналізу деякі зовнішні сутності можуть бути перенесені всередину діаграми аналізованої ІС, якщо це необхідно, або, навпаки, частина процесів ІС може бути винесена за межі діаграми і представлені як зовнішні сутності. Зовнішня сутність позначається квадратом (рис. 2), який розташовується над діаграмою і відкидає на неї тінь, для того, щоб можна було виділити цей символ серед інших позначень:
Рис. 2 Зовнішня сутність 2. Системи і підсистеми При побудові моделі складної ІС вона може бути представлена у найзагальнішому вигляді на так званій контекстній діаграмі у вигляді однієї системи як єдиного цілого, або може бути декомпонована на низку підсистем. Підсистема (або система) на контекстній діаграмі зображається наступним чином (рис. 3).
Рис. 3 Підсистема Номер підсистеми служить для її ідентифікації. У полі імені вводиться назва підсистеми у вигляді речення з підметом і відповідними визначеннями і доповненнями. 3. Процеси Процес є перетворенням вхідних потоків даних у вихідні відповідно до певного алгоритму. Фізично процес може бути реалізований різними способами: це може бути підрозділ організації (відділ), що виконує обробку вхідних документів і випуск звітів, програма, апаратно реалізований логічний пристрій тощо. Процес на діаграмі потоків даних зображається, як показано на рис. 4.

а) б) а)Нотація процесу за Gane and Sarson б) Нотація процесу за Yourdon and Coad Рис. 4 Процес Номер процесу служить для його ідентифікації. У полі імені вводиться назва процесу у вигляді речення з активним недвозначним дієсловом у невизначеній формі (обчислити, розрахувати, перевірити, визначити, створити, отримати), за яким іде іменники в знахідному відмінку, наприклад: "Ввести відомості про клієнтів"; "Видати інформацію про поточні витрати"; "Перевірити кредитоспроможність клієнта". Використовування таких дієслів, як "обробити", "модернізувати" або "відредагувати" означає, як правило, недостатньо глибоке розуміння даного процесу і вимагає подальшого аналізу. Інформація у полі фізичної реалізації показує, який підрозділ організації, програма або апаратний пристрій виконує даний процес. 4. Нагромаджувачі даних Нагромаджувач даних є абстрактним пристроєм для зберігання інформації, яку можна у будь-який момент помістити у нагромаджувач і через деякий час витягнути, причому способи розміщенн...